УДК 611.73:612.766.1:547.461.4

В. А. Пастухова, Г. В. Лук'янцева

ОСОБЛИВОСТІ УЛЬТРАСТРУКТУРИ СКЕЛЕТНИХ М’ЯЗІВ ПРИ ФІЗИЧНОМУ НАВАНТАЖЕННІ НА ФОНІ ВВЕДЕННЯ ЯНТАРНОЇ КИСЛОТИ

Національний університет фізичного виховання та спорту України, м. Київ

Значні фізичні навантаження, особливо на фоні тривалого тренувального процесу, можуть викликати негативні зміни в організмі, призводити до напруження адаптаційних механізмів та їхнього зриву, що виявляється в порушеннях функціонального стану життєво важливих систем організму, в тому числі, і м’язової системи.

Метою нашого дослідження було вивчення морфофункціональних особливостей будови литкового та камбалоподібного м’язів експериментальних тварин при значних фізичних навантаженнях на фоні введення янтарної кислоти. Вивчення матеріалу литкових та камбалоподібних м’язів щурів проводили на трансмісійному електронному мікроскопі ПЕМ-125К (Росія) з подальшим фотографуванням. Застосування янтарної кислоти у різних тварин викликало однотипну реакцію литкового м’язу на фізичне навантаження.

У всіх тварин відмічалася гетерогенність ультраструктури м’язових волокон, яка проявлялася чергуванням ділянок типових саркомерів з ділянками, де їх довжина зменшена, що є ознакою підвищеного скорочення, та ділянками із подовженими саркомерами, що може свідчити про їх дилятацію. Міофібрили повсюдно зазнають структивних змін – це і локальні розходження, і лізис. Деструкція міофібрил варіює за виразністю. В одних саркомерах лізис поширюється лише на окремі міофібрили, в інших деструкції підлягають І- та Н-диски і навіть цілі саркомери, внаслідок чого пучок міофібрил втрачав свою цілісність. Більшість мітохондрій округлої форми, мають добре структуровану зовнішню мембрану. Мітохондрії з електроннопросвітленим матриксом містять паралельно розташовані кристи. В мітохондріях з помірною електронною щільністю кількість крист зменшена, а найбільш ущільнені органели містять найменшу кількість крист. В камбалоподібному м’язі введення янтарної кислоти на фоні фізичного навантаження також посилювало структурну мозаїчність симпластів, яка мала свої особливості. З одного боку, в
камбалоподібному м’язі більше число симпластів, ніж у литковому, містило міофібрили без виразних деструктивних змін. Останні проявлялися, головним чином, незначними розходженнями міофібрил. В той же час, з’являлися волокна із значними деструктивними
змінами саркомерів, які поширювалися інколи на весь симпласт на відміну від литкового м’язу, де морфологічні ознаки порушень скорочувальних властивостей та деструкції міофібрил обмежувалися окремими ділянками. Мітохондрії мають матрикс підвищеної електронної щільності, в якому розташовується незначне число крист. Органели невеликі за розмірами, здебільшого дещо витягнутої неправильної форми внаслідок інвагінацій зовнішньої мембрани. Як і при фізичному навантаженні, більш витягнуті, неправильної форми мітохондрії розташовуються в центральних ділянках симпластів, тобто янтарна кислота сприяє тому, що при довготривалому фізичному навантаженні вони набувають витягнуту неправильну форму.

Останнє може забезпечувати збільшення площі поверхні мітохондрій в умовах напруженого функціонування. В кровоносних мікросудинах відмічаються ознаки активних і біосинтетичних, і транспортних процесів. Вони містять добре збережені, великі за розмірами мітохондрії, канальці зернистої ендоплазматичної сітки, полісоми, в периферійних ділянках переважають мікропіноцитозні пухирці, за допомогою яких здійснюється трансцитоз.