УДК 616-036.86: 617.574-08
В. М. Хом’яков
ОСОБЛИВОСТІ ІНВАЛІДНОСТІ
ДОРОСЛОГО НАСЕЛЕННЯ ВНАСЛІДОК ТРАВМ ВЕРХНІХ КІНЦІВОК В УКРАЇНІ
Державна установа «Український державний
науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності МОЗ України»
м. Дніпропетровськ
Реферат. В. Н. Хомяков. ОСОБЕННОСТИ ИНВАЛИДНОСТИ ВЗРОСЛОГО
НАСЕЛЕНИЯ ВСЛЕДСТВИЕ ТРАВМ ВЕРХНИХ КОНЕЧНОСТЕЙ В УКРАИНЕ. Травмы
верхних конечностей нередко встречаются среди всех категорий работающих, в т.ч. у лиц плавсостава. Инвалидизация пострадавших обусловлена тяжестью травм и их
последствий, а также несвоевременной и неспециализированной медицинской
помощью, ошибками диагностики. Цель исследования - изучить особенности первичной и накопленной инвалидности
взрослого населения вследствие травм верхних конечностей в Украине. В исследовании использовались материалы 27 центров медико-социальной
экспертизы Украины, в
Ключевые слова: инвалидность, взрослое население, верхняя
конечность, полиструктурное повреждение.
Реферат. В. М.
Хом’яков. ОСОБЛИВОСТІ ІНВАЛІДНОСТІ
ДОРОСЛОГО НАСЕЛЕННЯ ВНАСЛІДОК ТРАВМ ВЕРХНІХ КІНЦІВОК В УКРАЇНІ. Травми
верхніх кінцівок нерідко зустрічаються серед всіх категорій працюючих, в т.ч. у осіб плавскладу. Інвалідізація
постраждалих обумовлена важкістю травм та їх наслідків, а також несвоєчасною й
неспеціалізованою медичною допомогою, помилками діагностики. Мета дослідження -
вивчити особливості первинної і накопиченої інвалідності дорослого населення
внаслідок травм верхніх кінцівок в Україні. В дослідженні використали матеріали 27 центрів медично-соціальної
експертизи України, в 2011 р. Загальна кількість інвалідів внаслідок травм
верхніх кінцівок склала 5877 чоловік. Вперше були признані інвалідами 1697
(28,9%), повторно - 4180 (71,1%) чоловік.
У інвалідів І і ІІ груп під час
первинного освідчення на першому місці стоять наслідки травм плеча (0,9 % і 6,9 %), а при повторному – наслідки поліструктурних
пошкоджень (0,9 % і 5,8 %). У інвалідів ІІІ групи при первинному освідченні на першому
місці стоять наслідки травм кісті (23,4 %), а при повторному – наслідки травм передпліччя
(25,1 %). При освідченні у МСЕК у
2011 році знята група інвалідності у
288 (4,9%) чоловік з наслідками травм
верхніх кінцівок, тобто ці люди були повністю реабілітовані. Серед них з пошкодженнями
плеча – 1,1 %, передпліччя – 1,7 %,
кісті – 1,1 %, багаточисленними і поліструктурними пошкодженнями
– 1,0 %. Впровадження і інтенсифікація новітніх методів оперативного й
консервативного лікування дозволить досягти високих рівнів як медичної, так соціальної
і професійної реабілітації. Необхідним є удосконалення існуючих критеріїв і єдиних
підходів медико-соціальної експертизи
при травмах верхніх кінцівок на регіональних рівнях України особливо при поліструктурних
пошкодженнях з урахуванням нових можливостей діагностики, реконструктивного лікування
і реабілітації.
Ключові слова: інвалідність, доросле населення, верхня кінцівка,
поліструктурне пошкодження.
Summary. V. N. Khomyakov. FEATURES OF THE ADULT POPULATION DISABILITY RESULTING FROM INJURY OF THE
UPPER LIMBS IN
Key words: disability,
adult population, upper limb, polystructural injury.
Вступ. Інвалідність є одним з основних показників
здоров'я і має не тільки медичне, а й соціально-економічне значення, яка тісно
пов'язана з працездатністю і характеризується стійкою її втратою або зниженням.
Як статистичне поняття інвалідність - це сукупність показників, які
характеризують її структуру за статтю, віком, групами, причинами, локалізацією,
а також ступеню зниження працездатності та життєдіяльності [2].
В Україні,
на 01.01.2012 р., понад 2,8 мільйона громадян є інвалідами. Одне з
провідних місць займає інвалідність внаслідок травм опорно-рухового апарату [1,
3, 4].
Інвалідизація постраждалих обумовлена
тяжкістю травм та їх наслідків, а також несвоєчасною і неспеціалізованою
медичною допомогою, помилками діагностики та лікування, дефектами реабілітації
та медико-експертної роботи [3,4].
Постійний моніторинг медико-соціальних
показників інвалідності дозволить своєчасно виявити причини і розробити шляхи
її зниження та профілактики.
Метою дослідження було вивчення особливостей первинної
та накопиченої інвалідності дорослого населення внаслідок травм верхніх
кінцівок в Україні за 2011 рік залежно від локалізації пошкодження, ступеня обмеження
життєдіяльності, категорії інвалідності і термінів переогляду.
Матеріали і методи. У дослідженні
використовувалися матеріали 27 центрів медико-соціальної експертизи України за
2011 р. Загальна кількість інвалідів внаслідок травм верхніх кінцівок склала
5877 осіб. Вперше були визнані інвалідами 1697 (28,9%), повторно - 4180 (71,1%)
осіб.
Жінки склали 21,9%, чоловіки 78,1%, особи
пенсійного віку - 9,3%, працездатного - 90,7% від загальної кількості інвалідів
(5877) внаслідок травм верхніх кінцівок.
Інвалідність внаслідок побутових травм
визначалася у 64,8% випадків, виробничих у 26,7%, під час проходження служби
3,9%, з дитинства 4,6%.
Залежно від ступеня обмеження
життєдіяльності інвалідами III групи визнані 5035 (85,7%) осіб, II групи – 724
(12,3%), І групи – 118 (2%). Обмеження життєдіяльності у таких хворих
обумовлені характером і ступенем функціональних порушень, локалізацією
пошкодження, рівнем анатомічного дефекту, давністю травми, можливістю
самообслуговування, трудової діяльності та перенавчання.
По локалізації ушкоджень інваліди з
травмами плеча склали 27,4%, передпліччя – 26,3%, кисті – 24% і з іншими
травмами, в тому числі множинними і поліструктурними – 22,3%.
У дослідженні використані методи:
документального обліку та математичної статистики.
Результати та їх обговорення. Інвалідність
внаслідок травм верхніх кінцівок має різні показники в залежності від причини
виникнення і локалізації пошкодження (табл. 1).
Таблиця 1
Розподіл інвалідів внаслідок травм верхніх
кінцівок в залежності від локалізації і виду травм
|
Вид травми |
Локалізація ушкоджень |
|||||||||
|
Плече |
Передпліччя |
Кисть |
Поліструктурні та інші ушкодження |
Всього |
||||||
|
Абс.ч |
% |
Абс.ч |
% |
Абс.ч |
% |
Абс.ч |
% |
Абс.ч |
% |
|
|
Побутова |
1174 |
20,0 |
1058 |
18,0 |
842 |
14,3 |
734 |
12,5 |
3808 |
64,8 |
|
Виробнича |
306 |
5,2 |
411 |
7,0 |
504 |
8,6 |
348 |
5,9 |
1569 |
26,7 |
|
Під час служби |
35 |
0,6 |
29 |
0,5 |
22 |
0,4 |
143 |
2,4 |
229 |
3,9 |
|
З дитинства |
94 |
1,6 |
49 |
0,8 |
41 |
0,7 |
87 |
1,5 |
271 |
4,6 |
|
Всього |
1609 |
27,4 |
1547 |
26,3 |
1409 |
24,0 |
1312 |
22,3 |
5877 |
100 |
При побутових травмах переважали
пошкодження плеча (20%), при виробничих –
пошкодження кисті (8,6%), під час проходження служби не було суттєвої
різниці між локалізацією ушкоджень, тоді як у категорії інвалідів з дитинства
травми плеча (1,6%) значно переважали над травмами передпліччя (0,8%) і кисті
(0,7%).
Травми верхніх кінцівок, внаслідок яких
визначалася інвалідність, можуть мати оборотні морфо-функціональні порушення і
незворотні. При незворотних наслідках, що призводять до стійкого порушення
функції верхніх кінцівок або до її відсутності, визначалася група інвалідності без
терміну переогляду. У цієї групи людей медична реабілітація малоефективна і
основне значення набувала соціальна і професійна реабілітація. При оборотних
функціональних порушеннях група інвалідності визначалася на період відновлення
– активної реабілітації. Інваліди, яким група була встановлена безстроково,
склали 23% (1354), з терміном переогляду – 77% (4523) при цьому мала значення
локалізація ушкоджень (табл. 2).
Таблиця
2
Розподіл інвалідів внаслідок травм верхніх
кінцівок залежно від локалізації та строку огляду
|
Строк
огляду |
Локалізація
ушкоджень |
|||||||||
|
Плече |
Передпліччя |
Кисть |
Поліструктурні та інші ушкодження |
Всього |
||||||
|
Абс.ч |
% |
Абс.ч |
% |
Абс.ч |
% |
Абс.ч |
% |
Абс.ч |
% |
|
|
З строком переогляду |
1306 |
22,2 |
1279 |
21,8 |
1131 |
19,3 |
807 |
13,7 |
4523 |
77,0 |
|
Безстроково |
303 |
5,2 |
268 |
4,5 |
278 |
4,7 |
505 |
8,6 |
1354 |
23,0 |
|
Всього |
1609 |
27,4 |
1547 |
26,3 |
1409 |
24,0 |
1312 |
22,3 |
5877 |
100 |
У інвалідів з терміном переогляду наслідки
травм плеча були на першому місці (22,2%), а в потерпілих, яким була
встановлена група інвалідності без терміну переогляду, значно переважали
поліструктурні і множинні ушкодження (8,6%), що може бути підтвердженням
низького медичного реабілітаційного потенціалу особистості при цьому виді
травм.
Повторно визнаних інвалідів (4180 чоловік)
було в 2,5 рази більше ніж первинно, що підтверджує тривалість, складність і не
достатню ефективність медичної, професійної, соціальної та побутової
реабілітації (табл. 3).
Таблиця 3
Розподіл первинно і повторно визнаних
інвалідів залежно від локалізації травми
|
Інвалідність |
Локалізація
ушкоджень |
|||||||||
|
Плече |
Передпліччя |
Кисть |
Поліструктурні та інші ушкодження |
Всього |
||||||
|
Абс.ч |
% |
Абс.ч |
% |
Абс.ч |
% |
Абс.ч |
% |
Абс.ч |
% |
|
|
Первинна |
526 |
9,0 |
422 |
7,2 |
441 |
7,5 |
308 |
5,2 |
1697 |
28,9 |
|
Накопичена |
1083 |
18,4 |
1125 |
19,1 |
968 |
16,5 |
1004 |
17,1 |
4180 |
71,1 |
|
Всього |
1609 |
27,4 |
1547 |
26,3 |
1409 |
24,0 |
1312 |
22,3 |
5877 |
100 |
У первинно визнаних інвалідів переважали
наслідки травм плеча (9%), у повторно - переважали наслідки травм передпліччя
(19,1%), що може говорити про більш тривалі терміни реабілітації цієї категорії
постраждалих.
Розподіл первинно визнаних інвалідів в
залежності від локалізації та групи інвалідності показав, що інваліди І та ІІ груп переважали з
наслідками травм плеча - 0,9% і 6,9%, а інваліди ІІІ групи з наслідками травм
кисті - 23,4% (табл. 4).
Таблиця 4
Розподіл первинно визнаних інвалідів в
залежності від локалізації та групи інвалідності
|
Локалізація ушкоджень |
Група інвалідності |
Всього |
||||||
|
І |
ІІ |
ІІІ |
||||||
|
Абс. ч. |
% |
Абс. ч. |
% |
Абс. ч. |
% |
Абс. ч. |
% |
|
|
Плече |
16 |
0,9 |
117 |
6,9 |
393 |
23,2 |
526 |
31 |
|
Передпліччя |
5 |
0,3 |
67 |
3,9 |
350 |
20,6 |
422 |
24,8 |
|
Кисть |
5 |
0,3 |
39 |
2,3 |
397 |
23,4 |
441 |
26,0 |
|
Поліструктурні та інші
ушкодження |
11 |
0,7 |
44 |
2,6 |
253 |
14,9 |
308 |
18,2 |
|
Всього |
37 |
2,2 |
267 |
15,7 |
1393 |
82,1 |
1697 |
100 |
Тоді як при повторному огляді інваліди І та ІІ
груп переважали з наслідками поліструктурних ушкоджень - 0,9 % і 5,8 %, а
інваліди ІІІ групи з наслідками травм передпліччя - 25,1 % (табл.5).
Таблиця 5
Розподіл повторно визнаних інвалідів в
залежності від локалізації та групи інвалідності
|
Локалізація ушкоджень |
Група
інвалідності |
Всього |
||||||
|
І |
ІІ |
ІІІ |
||||||
|
Абс. ч. |
% |
Абс. ч. |
% |
Абс. ч. |
% |
Абс. ч. |
% |
|
|
Плече |
30 |
0,7 |
111 |
2,7 |
942 |
22,5 |
1083 |
25,9 |
|
Передпліччя |
10 |
0,2 |
67 |
1,6 |
1048 |
25,1 |
1125 |
26,9 |
|
Кисть |
5 |
0,1 |
38 |
0,9 |
925 |
22,1 |
968 |
23,1 |
|
Поліструктурні та інші ушкодження |
36 |
0,9 |
241 |
5,8 |
727 |
17,4 |
1004 |
24,1 |
|
Всього |
81 |
1,9 |
457 |
11,0 |
3642 |
87,1 |
4180 |
100 |
Таким чином, у інвалідів І та ІІ груп при
первинному огляді на першому місці стоять наслідки травм плеча (0,9 % і 6,9 %),
а при повторному – наслідки поліструктурних
ушкоджень (0,9 % і 5,8 %). У інвалідів ІІІ групи при первинному огляді
на першому місці стоять наслідки травм кисті (23,4 %), а при повторному –
наслідки травм передпліччя (25,1 %).
При повторному огляді інвалідів МСЕК у
2011 році була знята група інвалідності у 288 осіб з наслідками травм верхніх
кінцівок, тобто ці люди були повністю реабілітовані, що склало 4,9 % від
загального числа інвалідів (5877 осіб). З них з ушкодженнями плеча – 1,1%,
передпліччя – 1,7%, кисті – 1,1%, множинними і поліструктурними ушкодженнями
– 1,0%. Причини такого низького рівня реабілітації багатосторонні і
вимагають подальшого вивчення. Впровадження та інтенсифікація новітніх методів
оперативного та консервативного лікування дозволить досягти високих рівнів, як
медичної, так соціальної і професійної реабілітації. Необхідним є удосконалення
існуючих критеріїв і єдиних підходів медико-соціальної експертизи при травмах
верхніх кінцівок на регіональних рівнях України, особливо при поліструктурних
ушкодженнях з урахуванням нових можливостей діагностики, реконструктивного
лікування та реабілітації.
Висновки:
1.
В Україні за 2011
р. вперше визнані інвалідами внаслідок травм верхньої кінцівки 1697 (28,9 %),
повторно 4180 (71,1 %) осіб. У первинно визнаних інвалідів переважали наслідки
травм плеча (9 %), у повторно – наслідки травм передпліччя (19,1 %), що може
свідчити про більш тривалий термін реабілітації цієї категорії постраждалих.
2.
Повна реабілітація
була досягнута тільки у 4,9 % інвалідів. З них з ушкодженнями плеча – 1,1 %,
передпліччя – 1,7 %, кисті – 1,1 %, множинними і поліструктурними
ушкодженнями – 1,0%.
3.
Практично у однієї
четвертої постраждалих – 23% (1354), група інвалідності була встановлена безстроково, у цих випадках медична реабілітація малоефективна через
необоротні морфофункціональні порушення, і основне значення у цих людей набуває
ресоціалізація і реадаптація.
Література:
1. Основні показники інвалідності та
діяльності медико-соціальних експертних комісій України за 2011 рік
(Аналітико-інформаційний довідник) [Текст] / В. В. Марунич, А. В. Іпатов, Ю. І.
Коробкін та ін.; за ред. Р.В. Богатирьової. – Д.: Пороги, 2012. – 150 с.
2. Інвалідність: первинна, скрита,
прогнозована [Текст] / А. В.
Іпатов, І. В. Дроздова, І. Я. Ханюкова
та ін. – Д. : Пороги, 2012. – 386 с.
3. Медико-соціальна експертиза і реабілітація
при патології опорно-рухового апарату [Текст]: навчально-методичний посібник /
Л. Ю. Науменко, О. Е. Лоскутов, Т. Д. Бахтєєва та
ін.; за ред.. Л. Ю. Науменка. – Дніпропетровськ, 2011. – 677 с.
4. Медико-соціальна експертиза та
реабілітація хворих і інвалідів з пошкодженнями верхніх кінцівок [Текст]:
навчально-методичний посібник / Л.Ю. Науменко, О.Е. Лоскутов, А.В. Іпатов та
ін.; за ред.. Л.Ю. Науменка. – Дніпропетровськ, 2008. – 750 с.
Работа
поступила в редакцию 28.04.2013 года.
Рекомендована к
печати на заседании редакционной коллегии после рецензирования