УДК 616.831-005.1-085.22:615.847.8

В. Й. Тещук, В.В. Тещук

ЗАСТОСУВАННЯ НЕОТОНУ В ПОЄДНАННІ З РЕЗОНАНСНОЮ МАГНІТО-КВАНТОВОЮ ТЕРАПІЄЮ В КОМПЛЕКСНОМУ ЛІКУВАННІ ГОСТРИХ ПОРУШЕНЬ МОЗКОВОГО КРОВООБІГУ: МЕХАНІЗМ ДІЇ

ТА ЕФЕКТИВНІСТЬ

Військово – медичний центр Південного регіону України, м. Одеса

Обласна клінічна лікарня, м. Київ

Реферат. В. И. Тещук, В. В. Тещук ИСПОЛЬЗОВАНИЕ НЕОТОНА CОВМЕСТНО С РЕЗОНАНСНОЙ МАГНИТО-КВАНТОВОЙ ТЕРАПИЕЙ ПРИ КОМПЛЕКСНОМ ЛЕЧЕНИИ ОСТРЫХ НАРУШЕНИЙ МОЗГОВОГО КРОВООБРАЩЕНИЯ: МЕХАНИЗМ ДЕЙСТВИЯ И ЭФФЕКТИВНОСТЬ. Острые нарушения мозгового кровообращения (ОНМК) – серьёзная медико-социальная проблема и основная причина инвалидизации населения нашего государства. В представленной работе проведен анализ 183 историй болезни пациентов, которые перенесли острое нарушение мозгового кровообращения, для оценки эффективности действия неотона совместно с резонансной магнито-квантовой терапией (РМКТ) и прогноза после выписки из стационара. Всем пациентам в комплексное лечение был включен неотон и РМКТ. Анализ проводился путем оценки анамнестических, клинико-функцональных, данных МРТ ГМ и КТГМ и лабораторных показателей из историй болезней и обработки данных телефонного анкетирования. Результат анализа показал, что на протяжении 2-х месяцев у пациентов с ОНМК возникают сердечно- сосудистые осложнения, в том числе, смерть. Риск смерти связан с возрастом, глубиной поражения головного мозга, глубиной поражения миокарда, гипергликемией, а также характеризуется показателями нестабильности гемодинамики. Неотон предупреждает возникновение и развитие неблагоприятных последствий острой ишемии мозга и острой ишемии миокарда, предупреждая прогрессирование хронической сердечной недостаточности. Лечебный эффект неотона позволяет отнести его к средствам фоновой терапии. РМКТ, как одна из разновидностей рефлекторного влияния, может использоваться самостоятельно или вместе с неотоном в комплексном лечении ОНМК.

Ключевые слова: острое нарушение мозгового кровообращения, неотон, фактор риска, резонансная магнито - квантовая терапия.

Реферат. В. Й. Тещук, В. В. Тещук ЗАСТОСУВАННЯ НЕОТОНУ В ПОЄДНАННІ З РЕЗОНАНСНОЮ МАГНІТО-КВАНТОВОЮ ТЕРАПІЄЮ В КОМПЛЕКСНОМУ ЛІКУВАННІ ГОСТРИХ ПОРУШЕНЬ МОЗКОВОГО КРОВООБІГУ: МЕХАНІЗМ ДІЇ ТА ЕФЕКТИВНІСТЬ. Гострі порушення мозкового кровообігу (ГПМК) - серйозна медико-соціальна проблема та основна причина інвалідизації населення нашої країни. В даній роботі проведено аналіз 183-х історій хвороб пацієнтів, котрі перенесли гостре порушення мозкового кровообігу за ішемічним типом, з метою оцінки ефективності дії неотону в сукупності з резонансною магніто-квантовою терапією (РМКТ), та прогнозу після виписки із стаціонару. Всім пацієнтам в комплексне лікування було включено неотон та РМКТ. Аналіз проводився шляхом оцінки анамнестичних, клініко-функціональних, даних МРТ ГМ та КТГМ та лабораторних показників, історій хвороб та обробки даних телефонного анкетування. Результат аналізу показав, що протягом 2-х місяців у пацієнтів з гострим порушенням мозкового кровообігу виникають серцево-судинні ускладнення, в тому числі смерть. Ризик смерті пов'язаний із віком, глибиною
ураження головного мозку, глибиною ураження міокарда, гіперглікемією, а також характеризується показниками нестабільності гемодинаміки. Неотон попереджає виникнення та розвито неблагоприємних наслідків гострої ішемії мозку та гострої ішемії міокарду, попереджаючи прогресування хронічної серцевої недостатності. Лікувальний ефект неотону дозволяє віднести його до засобів фонової терапії. РМКТ, як один з різновидів рефлекторного впливу, може використовуватися самостійно або в поєднанні з неотоном при комплексному лікуванні ГПМК .

Ключові слова: гостре порушення мозкового кровообігу, неотон, фактори ризику, резонансна магніто-квантова терапія.

Summary. V. I. Теshchuk, V. V. Теshchuk COMPLEX USE OF NEOTON AND RESONANCE МAGNETIC-QUANT THERAPY AT THE TREATMENT OF ACUTE VIOLATIONS OF CEREBRAL BLOOD CIRCULATION: MECHANISM OF ACTION AND EFFICIENCY. Acute violations of cerebral blood circulation (SVCC) is an urgent medical –social problem. It is the chief reason of this country population disability

The analysis of 183 case histories of the patients with acute violation of cerebral blood circulation (CBC) by ischemic type. The objective - to estimate the efficiency of the complex use of neoton and resonance magnetic-quant therapy (RMQT) and make prognosis after their release from an in-patient department. Neoton and RMQT was admitted to all patients. Analysis of anamnestic, clinical, functional and laboratory data, data of МRI and CТ (CAT ), as well as data of telephone interrogations have been investigated. It has been revealed that during 2 months in the group of the patients under study appear cardio - vascular complications, including fatal ones. Fatality is connected with age, depth of cerebrum and myocardium defeat, hyperglycaemia and instability of hemodynamics. Neoton stops the development of unfavorable consequences of brain and myocardium acute ischemia and chronic heart failure. Noeton’s curative effect allows to attribute it to the remedies of base-line therapy. RMQТ, as one of the variants of reflectory influence, can be used independently or together with neoton in the treatment of SVCC patients.

Key words: acute violation of cerebral blood circulation, neoton, risk factors, resonance мagnetic-quant therapy.

Вступ. Гострі порушення мозкового кровообігу (ГПМК) - серйозна медико-соціальна проблема та основна причина інвалідизації населення нашої країни. Щорічно в Україні реєструється від 100 000 до 120 000 нових ГПМК[1,2]. Після перенесеного інсульту лише 15- 20 % пацієнтів повертаються до попереднього рівня життя. Розповсюдженість ГПМК різко зростає після 60 років, але останнім часом в Україні, як і в усьому світі прослідковується тривожна тенденція - до “ омолодження “ інсультів [1, 2, 3]. Ішемічні та геморагічні ГПМК в усьому світі залишаються провідною причиною смертності та стійких порушень стану здоров’я. Не дивлячись на наявність ефективних терапевтичних заходів, в більшості випадків лікувальні можливості обмежені та вихід із захворювання неблагоприємний. Внутрішньовенний тромболізис альтеплазою залишається єдиним специфічним та доведеним видом фармакотерапії за ішемічного інсульту, у відношенні котрого доведена безпечність та ефективність. Хоча дозвіл на клінічне застосування альтеплази для лікування ГПМК за ішемічним типом вперше було видано 20 років тому, навіть в розвинутих країнах тромболітичну терапію отримують лише від 2 до 8 відсотків пацієнтів, а в країнах, котрі розвиваються тромболізис носить характер поодиноких подій [4, 5]. За геморагічного інсульту ні один медикаментозний засіб не має доведеної безпеки та ефективності [6]. В зв’язку з цим актуальною проблемою є розробка інших методів лікування ГПМК. ГПМК нерідко супроводжуються серцево-судинною патологією. В зв’язку з цим ВООЗ звернулась до світової спільноти з відозвою, в якій інсульт оголошений глобальною епідемією, котра загрожує життю та здоров’ю для населення всього світу. Етіологічні та патогенетичні механізми розвитку ГПМК багатогранні, що визначає як особливості перебігу та прогнозу, так і специфічні підходи до терапії та профілактики. Розрізняють три основні етіопатогенетичні варіанти ішемічного інсульту: кардіоемболічний, атеротромботичний (церебральна макроангіопатія), лакунарний інсульт (церебральна мікроангіопатія) [1, 2, 3]. Кардіоемболічний інсульт складає від 20 до 40 % в патогенезі всіх ішемічних інсультів та обумовлений, в більшості випадків, фібриляцією передсердь. Кардіогенні підтипи ішемічного інсульту характеризуються скритим перебігом значимих кардіальних симптомів, і тільки індивідуальний підхід до пацієнта, кардіологічне обстеження є залогом ефективної терапії та вторинної профілактики кардіоемболічних підтипів ішемічного інсульту [2]. В основі патогенезу церебральної ішемії лежить гіпоксія ділянки тканини мозку внаслідок локального зниження мозкового кровотоку, котра запускає каскад патофізіологічних реакцій, які призводять до гальмування синтезу білка, деполяризації мембран та загибелі нейронів. Причиною порушення церебральної перфузії в більшості випадків є оклюзія артерії, котра приносить кров до головного мозку (ГМ), наприклад, внаслідок атеросклеротичного ураження екстракраніальних та великих інтракраніальних артерій. Виразність та тривалість дефіциту кровотоку визначає ступінь ушкоджуючої дії ішемії та рівень активності нейронів. Доведена неоднорідність зони ішемії та існування в ній нейронів, котрі тимчасово перестали функціонувати, але не втратили структурну цілісність та здатні при благоприємних умовах відновити свою діяльність за сучасного відновлення рівня кровотоку, що в результаті призводить до зворотних змін. Сукупність таких нейронів визначається поняттям “пенумбра“ [7]. Таким чином, саме запобігання загибелі життєздатних нейронів в зоні пенумбри є основною метою терапії за ішемічного інсульту. У відповідності до описаних уявлень в патогенетичному лікуванні гострої церебральної фокальної ішемії виділяють два основних напрямки: реперфузію, метою котрої є усунення перешкоди для кровопостачання тканини мозку, та нейропротекцію, котра необхідна для того, щоб нівелювати ефекти різноманітних ланок ішемічного каскаду в умовах відсутності адекватного кровотоку. Нейропротекція є однією з найбільш перспективних стратегій, котрі б могли відігравати самостійну роль при лікуванні ГПМК за ішемічним типом [8, 9]. Під нейропротекцію розуміють комплекс заходів, котрі блокують, припиняють або сповільнюють біохімічні або молекулярні процеси, котрі призводять до незворотніх ушкоджень головного мозку [10]. В основі нейропротекції значне місце займає антигіпоксична терапія. Антигіпоксантом, створеним на основі природного макроергічного з’єднання -креатинфосфата, є препарат неотон. В міокарді та в скелетних м’язах креатин фосфат виконує роль резерву хімічної енергії та використовується для ресинтезу АТФ, гідроліз якої забезпечує утворення енергії, необхідної в процесі скорочення актоміозину. Дія як ендогенного, так і екзогенного вводимого креатинфосфату полягає в безпосередньому фосфорилюванні АДФ та збільшенні тим самим кількості АТФ в клітині. Неотон вводиться внутрішньовенно крапельно в дозі 10-20 мг/кг маси на добу. За необхідності доза може бути збільшеною до 100 мг/кг на добу. Терапевтичний ефект неотону пов'язаний із збільшенням внутрішньоклітинного пула фосфатів нейроцитів та накопиченням енергії, стабілізацією клітинних мембран, покращенням кровообігу та проявляється при застосуванні його в дозах 1-2 г/ добу [11]. До важливих переваг антигіпоксантів належить можливість Їх раннього застосування (в тому числі на до госпітальному етапі). Використання безпечного, ефективного ( як для головного мозку, так і для міокарда, та скелетних м’язів) та економічно доступного медикаментозного засобу, котрий володіє антигіпоксичними властивостями, а відтак, і властивостями нейропротектора та кардіопротектора, котрий має широке терапевтичне вікно та теоретично підходить для всіх типів ГПМК, дозволило б збільшити долю пацієнтів, котрі отримують оптимальне лікування, та значно покращити результати лікування ГПМК [9]. Поряд з медикаментозними засобами одержали розвиток і немедикаментозні методи лікування. Фізичні методи лікування є методами базисної терапії, що спрямована на різні ланки патогенезу захворювання. Незважаючи на успіхи, досягнуті в лікуванні ГПМК, тривають пошуки нових методів фізіотерапії та удосконалення вже існуючих. Щодо цього заслуговує на увагу резонансна магніто-квантова терапія (РМКТ) [12, 13].

Резонансна магніто-квантова терапія ( РМКТ ) як профілактичний, лікувальний та реабілітаційний засіб - важливий елемент медицини. Магнітне поле в сполученні із квантами світла впливає на організм: підсилює крово- та лімфообіг, обмінні й трофічні процеси в тканинах, позитивно впливає на стан нервово-м'язового апарату, сприяє розсмоктування ущільнень, злуквин, нормалізує функції хворого органу, здійснює болезаспокійливий вплив [14].

Вивчення характеру місцевого впливу РМКТ дозволило встановити, поряд зі змінами локальних обмінних процесів, стимуляцію неспецифічних захисних сил організму з розвитком адаптаційних реакцій. Коли впливу піддаються рецепторні поля шкіри, особливо в ділянці рефлексогенних зон Захар’їна-Геда або слизових оболонок, метаболічні зміни на клітинному та субклітинному рівнях впливають на нервові закінчення, змінюючи їхню збудливість. За цього змінюється характер імпульсації в підкіркові структури й кору головного мозку [15].

Відповідна реакція організму на подібний вплив - це завжди інтегральна системна реакція, що включає зміни на рівні клітин, тканин, органів та керуючих систем організму [14, 15].

Сучасні концепції саногенезу у фізіотерапії визнають резонансне сприйняття живою системою інформаційних сигналів, як правило, максимальна реакція організму забезпечується при впливі фізичних факторів в імпульсному режимі. Експериментальні дослідження дозволили зробити висновок про більш високий ступінь ефективного впливу резонансного режиму (в порівнянні з постійним) на багато процесів в організмі, котрі відповідальні за збереження гомеостазу [14, 15]. Відзначено, що при біорезонансній терапії відбувається підвищення активності найважливіших біоенергетичних ензимів, стимуляція всіх ланок імунітету, поліпшення реологічних властивостей крові тощо [12, 13, 14, 15]. РМКТ, як правило, ми проводили щодня, рідше - через день. Середня кількість процедур на курс лікування становила 10-12. Найбільш результативно її застосування у функціонально зворотних фазах хвороби, пов'язаних з порушеннями біологічних ритмів, хоча останнім часом нові методики знаходять своє обґрунтування й при більш важких проявах патологічного процесу, у тому числі, при значній виразності морфологічних змін, в гострому періоді захворювання [14, 15]. РМКТ здійснює стимулюючу дію на органи кровообігу, підвищує вміст гемоглобіну й кисню в крові, і тим самим перешкоджає виникненню анемії, нормалізує артеріальний і венозний тиск, поліпшує кровопостачання сполучної тканини, трофіку, сприяє її регенерації; підвищує імунітет; сприяє м'язовому розслабленню, відновленню працездатності після важкого фізичного або розумового навантаження; здійснює антистресову та протинабрякову дію; поліпшує адаптаційні процеси [14, 15]. РМКТ, як один з різновидів рефлекторного впливу, може використовуватися самостійно для оздоровлення або в комплексному лікуванні ГПМК в умовах клініки, курорту, реабілітаційного центру.

Метою даного дослідження була оцінка результатів проводимого комплексного лікування ГПМК за ішемічним типом (з включенням препарату неотон і резонансної магніто-квантової терапії) та прогнозу у пацієнтів, котрі перенесли ГПМК, а також оцінка чинників, асоційованих із розвитком ускладнень.

Матеріали і методи дослідження

При підготовці роботи ми використали досвід клінічного застосування неотону та резонансної магніто-квантової терапії у 183 пацієнтів з ГПМК за ішемічним типом, котрі перебували на стаціонарному лікуванні в умовах клініки нейрохірургії та неврології Військово-медичного клінічного центру Південного регіону (ВМКЦ ПР) України в період з 2000 року до 2012 року. Пацієнти віком від 43 до 86 років, середній вік 69,2± 3,1 року. Для оцінки клінічної ефективності неотону та резонансної магніто-квантової терапії використовувались магнітно-резонансна томографія головного мозку (МРТ ГМ), комп’ютерна томографія (КТ ) ГМ, ультразвукова доплерографія судин головного мозку та транскраніальна доплерографія судин головного мозку (УЗДГ + ТКДГ), електроенцефалографія (ЕЕГ), ехокардіоскопія ( ЕКС), інтегральна реографія тіла, добове моніторування ЕКГ.

Оцінка перебігу захворювання проводилась постійно, під час всього терміну перебування пацієнта на стаціонарному лікуванні. Повторні МРТ ГМ та КТГМ проводилися деяким пацієнтам на другому тижні захворювання, після 8-ми діб крапельних інфузій неотону та 10- и сеансів резонансної магніто-квантової терапії (РМКТ). Для цього була розроблена анкета, що дала можливість родичам пацієнтів та деяким пацієнтам зібрати дані про результат захворювання, ускладнення, наявність повторних госпіталізацій, прихильність до лікування тощо. Оцінка перебігу захворювання проводилась в послідуючому через 1-2 місяці методом телефонного анкетування. В цілому питання, які ставилися хворим і /або їх родичам, дозволили оцінити такі жорсткі кінцеві точки: загальну смертність, серцево-судинну та церебрально-судинну смертність, повторне ГПМК , інфаркт міокарда [16].

Результати дослідження та їх обговорення

За нашими спостереженнями , при введенні неотону значно зменшувалась частота виникнення фібриляції передсердь та шлуночків у пацієнтів , котрі перенесли ГПМК та при після ішемічній реперфузії [16]. За даними повторних МРТ ГМ , КТГМ та ЕКГ, слід думати про те, що внутрішньовенні інфузії неотону в поєднанні з сеансами РМКТ призводили до зменшення зон пенумбри та ішемії ГМ , вже після 8-10 доби прийому неотону в поєднанні з РМКТ. В основному це було досягнуто, на нашу думку, за рахунок покращення мікроциркуляції, та з впливом неотону на фізіологічні властивості клітинних елементів крові. Неотон гальмує агрегацію тромбоцитів та збільшує пластичність мембран еритроцитів. Завдяки цим ефектам зростає швидкість проходження крові по капілярам, збільшується ретроградний кровоплин в зону ішемії та полегшуються умови кисневого постачання ГМ та міокарду [17, 18].

За одноразової внутрішньовенної інфузій неотону відбувається швидке зонозалежне збільшення його вмісту в крові до максимального рівня на протязі 1-3 хвилин. Процес виведення неотону з організму розділяється на дві фази. Перша - швидка - фаза характеризується часом напіввиведення неотону, котра складає 30-35 хвилин. Тривалість другої - повільної - фази виведення неотону складає декілька годин. Вміст неотону в сечі зростає через 30 хвилин та досягає максимуму через 60 хвилин після введення. Значна частина введеного ззовні неотону захоплюється різними органами та накопичується в них, а зокрема в ГМ, в скелетних м’язах та міокарді [19].

Таким чином, екзогенний фосфокреатин (ФКр) накопичується переважно в тих тканинах, котрі за гострої ішемії швидко втрачають свої функції. Ця властивість екзогенного ФКр має важливе значення в реалізації його захисної дії на ішемізовані осередки ГМ та міокарду. Отже, використання ФКр є патогенетично обумовленим при лікуванні ГПМК за ішемічним типом, та потребує включення в протоколи лікування ішемічного інсульту [16].

Результати виконаних досліджень дозволили рекомендувати неотон до застосування в клініці за наступними показами: інфаркт міокарда (ІМ), гостре порушення мозкового кровообігу (ГПМК), і т.д.. Єдиним протипоказом до застосування неотону є індивідуальна непереносимість препарату. Досвід клінічного застосування препарату свідчить про те, що його введення навіть в дуже високих дозах не супроводжується розвитком виразних побічних ефектів. Результати аналізу клінічної ефективності неотону дозволяють вважати необхідним включення даного засобу в склад комплексної терапії пацієнтів з ГПМК.

Застосування неотону та РМКТ в гострому періоді ГПМК дозволяє отримати виразний клінічний ефект , основними складовими якого є: зменшення осередку ураження ГМ за даними МРТ ГМ та КТГМ; регрес неврологічного дефіциту; зменшення явищ набряку головного мозку. Зменшення осередку ураження головного мозку. Вплив застосування неотону в поєднанні з РМКТ на розміри осередку ураження досліджувався нами за даними повторних МРТ ГМ та КТГМ , котрі проводились нашим пацієнтам на 8- 10 добу після початку лікування. Таких пацієнтів під нашим спостереженням було 49 (26,8%) з 183. Розміри осередку зменшувались на 5-7 мм в одному з розмірів на 8-у добу після проведення інфузій неотону в поєднанні з РМКТ у 14 (28,6 %) наших пацієнтів; на3-4 мм - у 18 (36,7%) хворих; на 1-2 мм- у 9 (18,4%) відповідно, про те у 8 пацієнтів (16,3%) розміри осередку не змінювались.

Регрес неврологічного дефіциту.

Регрес неврологічного дефіциту спостерігався нами при застосуванні неотону у 162 (88,5%) пацієнтів, у 12 (6,6%) хворих в неврологічному статусі після інфузій неотону та сеансів РМКТ - змін не спостерігалося, 9 пацієнтів (4,9%) не дивлячись на застосування неотону та РМКТ при комплексному лікуванні пацієнтів з ГПМК померли. Оцінку свідомості наших пацієнтів ми проводили за шкалою Глазго, а неврологічний статус оцінювали за шкалою NIH SS. При поступленні в клініку нейрохірургії та неврології ВМКЦ ПР рівень свідомості в наших пацієнтів по шкалі Глазго був: 3 бали у 3 (1,6%); 4 бали - у 5 (2,7%); 5 балів - у 4 (2,2%); 6 балів - у 23(12,6%) хворих; 7 балів був зафіксований у 24 (13,1%) хворих; 8 балів - у 37 (20,25%) пацієнтів; 9 балів -42 хворих (22,95%), тобто 138 (75,4%) пацієнтів поступили в ангіоневрологічне відділення в коматозному стані. 11 балів - у 45(24,6 %). Через 10 діб після початку комплексного лікування: 9 (4,9%) пацієнтів померло; у 6 (3,3%) пацієнтів рівень свідомості спостерігався на рівні 7 балів; рівень свідомості оцінюваний нами у 8 балів - спостерігався у 13 (7,1%)пацієнтів; у 9 балів спостерігався нами -в 14 (7,65%); в 14 балів - у 52 (28,4%), в 15 балів по шкалі Глазго – у 89 (48,65%) пацієнтів, відповідно. Оцінка по шкалі NIH SS при поступленні до 10 балів була відмічена нами у 16 хворих (8,7 %); від 11 до 15 балів у 104 пацієнтів (56,8%); від 16 до 20 балів – у 39 пацієнтів (21,4%); понад 20 балів – у 24 (13,1%) пацієнтів, відповідно. Після 10-денного лікування неотоном у поєднанні з РМКТ оцінка по шкалі NIH SS була до 10 балів у 138 пацієнтів (75,4%); від 11 до 15 балів – у 36 пацієнтів (19,7%); 9 пацієнтів померло (4,9%).

Зменшення перифокального набряку було відмічено нами за допомогою повторних нейровізуалізаційних методів дослідження у 15 (30,6%) пацієнтів з 49.

Зменшення ектопічної активності шлуночків. Результати аналізу ефективності введення неотону пацієнтам з ГПМК та супутньою серцево-судинною патологією дозволяють вважати, що власна антиаритмічна активність проявляється при застосуванні високих доз (4 г) неотону на протязі першої доби. Введення середніх та малих доз, забезпечує захист міокарда від ішемічного та реперфузійного ушкодження, несуттєво зменшує віругідність виникнення порушень ритму серця, а відтак повинно поєднуватися із застосуванням традиційних антиаритмічних засобів. Клінічний досвід вказує, що ефективність лідокаїну, кордарону, препаратів калію та інших антиаритміків, вводимих на фоні інфузії неотону зростає.

Попередження розвитку серцевої недостатності. Найкращі результати застосування неотону були отримані в тих пацієнтів, котрим перша доза препарату (4г) вводилась не пізніше 1,5 години від моменту поступлення на стаціонарне лікування. В даних пацієнтів відмічались не тільки достовірно більш низькі величини кінцевого діастолічного об’єму, але й статистично значиме підвищення фракції викиду лівого шлуночка до кінця третього тижня лікування. Симптоми застійної серцевої недостатності у цих пацієнтів реєструвалися рідше не тільки в порівнянні з пацієнтами, котрі отримували традиційне лікування, але й у порівнянні з пацієнтами, котрим перша ін’єкція неотону здійснювалась через 2-8 годин від початку захворювання. Венодилятуючий ефект неотону є додатковим чинником. котрий попереджає розвиток серцевої недостатності.

Аналіз даних, оброблених за результатами телефонного анкетування, свідчить, що протягом 2-х місяців після перенесеного ГПМК, у пацієнтів виникли такі ускладнення як інфаркт міокарда – у 4 пацієнтів (2,3%); та повторне порушення мозкового кровообігу - у 8 пацієнтів (4,6%).

Важливим є аналіз гурту пацієнтів , які померли протягом двох місяців. Середній вік їх складав - 78,5 ± 2,1 року. Головною причиною смерті протягом 2-х місяців у пацієнтів після перенесеного ГПМК є розвиток серцево-судинних ускладнень: а саме гостра серцево-судинна недостатність (4 із 9); повторне ГПМК (2) та прогресування серцевої недостатності (3). Для цієї категорії хворих було характерно : при госпіталізації в середньому ЧСС > 111 уд/хв., рівень глюкози >10,3 ммоль/л; елевація сегменту ST та негативний зубець Q.

Нами проведена оцінка прогностичної значимості показників, які можуть впливати на 2-х місячний прогноз розвитку летального кінця. Можливий вплив на розвиток смерті при 2-х місячному спостереженні мали такі чинники як вік понад 80 років. розвиток повторного ГПМК та ІМ, артеріальна гіпертензія (як систолічна, так і діастолічна), гіпотензія, розвиток та прогресування серцевої недостатності, порушення серцевого ритму, особливо за умови їх чисельності.

Спостереження за пацієнтами. котрі перенесли ГПМК та отримували неотон в поєднанні з РМКТ в гострому періоді захворювання, показало, що застосування даного лікування знижує вірогідність виникнення ГПМК, ІМ, порушень серцевого ритму, та частоту нападів стенокардії. Застосування неотону в поєднанні з РМКТ покращує адаптацію пацієнтів до фізичних навантажень та дозволяє прискорити темп розширення рухового режиму на стаціонарному етапі реабілітації.

При визначенні оптимальної схеми введення неотону та проведення РМКТ необхідно враховувати характер та особливості розвитку патологічного процесу. Гостра ішемія та розвиток ГПМК є показом для внутрішньовенної струменевої ін’єкції засобу в дозі 1-2 г, що забезпечить швидке підвищення концентрації ФКр в плазмі крові, його накопичення в ішемізованому осередкові головного мозку та призведе до церебропротекторного ефекту. Підтримання терапевтичної концентрації ФКр в крові досягається наступною крапельною інфузією 4 г неотону в 200 мл фізіологічного розчину на протязі 2-х годин. Необхідно підкреслити . що неотон слід вводити якомога раніше, під час “терапевтичного вікна” - на тому етапі формування осередку некрозу, коли зберігається можливість попередження незворотніх змін в клітинах ішемізованого головного мозку. Тривалість застосування неотону повинна підбиратися індивідуально для кожного пацієнта. Поєднання у пацієнтів декількох чинників ризику розвитку ГПМК збільшувало віругідність летальних випадків. Найбільш значимими для прогнозу були артеріальна гіпертензія та патологія серцево-судинної системи. Не визначено залежності летальності від статі пацієнтів та локалізації ішемічних інсультів. Найбільш частими причинами летальних випадків були повторні ГПМК та захворювання серцево-судинної системи. В 25 % пацієнтів з ГПМК за ішемічним типом на протязі трьох років розвивались повторні ГПМК. Повне відновлення неврологічного дефіциту відмічено у 62% пацієнтів. Лікування неотоном у поєднанні з РМКТ ГПМК слід проводити в поєднанні з традиційними засобами для лікування даної нозології.

Висновки

Таким чином, клінічний перебіг захворювання у пацієнтів, які перенесли гостре порушення мозкового кровообігу, характеризується розвитком ускладнень таких як інфаркт міокарда - у 2,3%; та повторне порушення мозкового кровообігу - у 4,6%. Несприятливий 2-місячний перебіг захворювання у пацієнтів, які перенесли ГПМК, асоціюється з таким клінічними проявами: гіпертензія, гіпотензія, розвиток та прогресування серцевої недостатності, порушення серцевого ритму, особливо за умови їх чисельності. Головною причиною смерті протягом 2-х місяців у пацієнтів, котрі перенесли ГПМК є розвиток серцево-судинних ускладнень: а саме гостра серцево-судинна недостатність (4 із 9); повторне ГПМК (2) та прогресування серцевої недостатності (3). Неотон не відноситься до числа засобів, котрі використовуються для екстреної корекції церебральних уражень та порушень діяльності серця. Стабілізуючи мембрани нейронів та кардіоміоцитів та впливаючи на природні механізми енергетичного гомеостазу м’язової тканини, неотон попереджає виникнення та розвиток неблагоприємних наслідків гострої ішемії мозку та гострої ішемії міокарду, попереджаючи прогресування хронічної серцевої недостатності. Лікувальний ефект неотону дозволяє віднести його до засобів фонової терапії вказаних патологічних станів.Таким чином, неотон в поєднанні з резонансною магніто-квантовою терапією при комплексному лікуванні гострих порушень мозкового кровообігу володіє високою безпекою, метаболічними властивостями, призводить до профілактики різноманітних порушень функціональної діяльності міокарда, попереджає розвиток порушень серцевого ритму, та серцевої недостатності. Найбільш благоприємний прогноз у пацієнтів з лакунарними ГПМК та з невеликим числом чинників ризику розвитку інсульту, а також в пацієнтів, котрі отримували регулярне лікування, приймали неотон та сеанси РМКТ.

Література:

1. Вопросы и ответы в неврологии : справочник врача / Мищенко Т. С.; под ред.. Мищенко Т. С.- К.: ООО ” Доктор-Медиа “, 2012. - 432 с.

2. Кузнецова С. М. Современные методы лечения пациентов с кардиоэмболическим інсультом //Участковый врач. - 2012. - №9 . -С. 2 - 4.

3. Грэм Дж. Хэнки. Инсульт (ответы на Ваши вопросы ) .- Будапешт , 2005. - 381с.

4. Gropen T. I., Gagliano P. J., Blake C. A. et al., NYSDOH. Stroke Center Designation Project Workgroup. Quality improvement in acute stroke: the New York State Stroke Center Designation Project //Neurology..- 2006.- Vol. 67.- P. 88 - 93.

5. Pandian J. D., Padma V., Vijara P. et al. Stroke and thrombolysis in developing countries // Int. J. Stroke.- 2007.- Vol. 2.- P. 17 - 26.

6. Morgenstem L. B., Hemphill J. C., Anderson C. et al. Stroke Council and Council on Cardiovascular Nursing. Guidelines for the management of spontaneous intracerebral hemorrhage: a guideline for healthcare professionals from the American Heart Association (American Stroke Association) //Stroke. - 2010.- Vol. 41.- P. 2108 - 2129.

7. Виничук С. М., Черенько Т. М. Ишемический инсульт: эволюция взглядов на стратегию лечения.-К., 2003. - 120 с.

8. Gutierrez M., Merino J. J., de Lecinana M.A., Diez - Tejedor E. Cerebral protection, brain repair, plasticity and cell therapy in ischemic stroke // Cerebrovasc. Dis. – 2009.- Vol. 27( Suppl. 1) .- P.177 - 186.

9. Cobo E., Secades J.J., Miras F. et al. Boosting the chances to improve stroke treatment // Stroke. – 2010.- Vol. 41.- P. l43- 150.

10. Gottesman R. F., Hillis A. E. Predictors and assessment of cognitive dysfunction resulting from ischaemic stroke // Lancet Neurol. – 2010.- Vol. 9.- P.895 - 905.

11. Черний В. И., Ельский В. Н., Городник Г. А., Колесников А. Н. Острая церебральная недостаточность,-Донецк.- ООО ”ИПП Промінь “.- 2007. – 91c.

12. V. V. Teshchuk, V. I. Teshchuk, S. P. Skochko The Impact of Magnetic and Laser Therapy on Lipid Metabolism in Complex Treatment of Patients with Ischemic Stroke in Acute Period //Actual problems of transport medicine.- 2011.- №4(26). - P.84-89.

13.Тещук В. Й., Тещук В. В., Гамма М. О., Колчін Р. В. Роль рівня глюкози крові у пацієнтів, що перенесли гострі порушення мозкового кровообігу // Актуальні проблеми транспортної медицини.- 2012.-№4(30).-С. 123 - 128.

14. Медицинская реабилитация постинсультных больных: Производственное издание / И. З. Самосюк , Н. И. Самосюк , П. В. Думин, А. А. Владимиров и др., Под ред. И. З. Самосюка , В. И. Козявкина, М. В. Лободы.- К.: Здоров’я , 2010.- 424 с..

15. Використання частотно-модульованої магнітолазерної терапії в комплексному лікуванні ішемічного інсульту в гострому періоді ( методичні рекомендації ) / Самосюк І. З., Головченко Ю. І., Поліщук М. Є., Зозуля І. С., Самосюк Н. І. - К., 2002. - 21 с..

16. Тещук В. Й., Тещук В. В. Досвід застосування неотону при лікуванні гострих порушень мозкового кровообігу // Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету.- Серія: Медицина. Фармація.- Випуск 3. - 2012. - С. 50 - 56.

17. Woo Y., Grand T., Zentko S. et al. Creatine phosphate administration preserves myocardial function in a model of off-pump coronary revascularization // J Cardiovasc Surg. – 2005.- Vol. 46.- P. 297 - 305.

18. Guzun R., Timohhina N., Tepp K. et al. System bioenergetics of creatine kinase networks: physiological roles of creatine and phosphorcreatine in regulation of cardiac cell function // Amino Acid. – 2011.- Vol. 40.- P. 1333 - 1348.

19. Taegtmeyer H., Wilson C., Razeghi P., Sharma S. Metabolic energetics and genetics in the heart // Ann N Y Acad Sci. - 2005.- Vol. 1047.- P. 208 - 218.

Работа поступила в редакцию 15.03.2013 года.

Рекомендована к печати на заседании редакционной коллегии после рецензирования