УДК(616.921.5:616.15)
О. В. Савельєва
АГРЕГАЦІЙНА АКТИВНІСТЬ
ТРОМБОЦИТІВ ТА ЗНАЧИМІСТЬ ІЇ ПАРАМЕТРІВ ПРИ ДЕСТАБІЛІЗАЦІЇ ІШЕМІЧНОЇ ХВОРОБИ СЕРЦЯ
(ІХС)
Одеський Національний медичний університет,
Україна
Реферат. О. В. Савельева АГРЕГАЦИОННАЯ АКТИВНОСТЬ ТРОМБО-ЦИТОВ И ЗНАЧИМОСТЬ ЕЁ
ПАРАМЕТРОВ ПРИ ДЕСТАБИЛИЗАЦИИ ИШЕМИЧЕСКОЙ БОЛЕЗНИ СЕРДЦА (ИБС). Изучены
показатели агрегатограммы у пациентов с ИБС. Выявленные изменения
свидетельствуют о гиперагрегационной тромбоцитопатии. У пациентов с дозовой
нагрузкой выявлено повышение функциональной активности тромбоцитов, которая
связана с более высокой
чувствительностью к агрегационным стимулам.
Ключевые слова: ионизирующая радиация, ишемическая болезнь
сердца (ИБС), агрегатограмма.
Реферат. О. В. Савельєва АГРЕГАЦІЙНА АКТИВНІСТЬ ТРОМБОЦИТІВ ТА ЗНАЧИМІСТЬ ІЇ ПАРАМЕТРІВ ПРИ ДЕСТАБІЛІЗАЦІЇ ІШЕМІЧНОЇ ХВОРОБИ СЕРЦЯ (ІХС). Вивчені показники агрегатограми у пацієнтів з ІХС. Виявлені зміни свідчать про гіперагрегаційну тромбоцитопатію. У пацієнтів з дозовим навантаженням виявлено підвищення функціональної активності тромбоцитів, яка пов'язана з більш високою чутливістю до агрегаційних стимулів.
Ключові слова: іонізуюча радіація, ішемічна хвороба серця (ІХС), агрегатограма.
Summary. O.V. Saveleva AGGREGATING
ACTIVITY OF THROMBOCYTES AND MEANINGFULNESS OF PARAMETERS ARE DURING DESTABILIZATION OF ISCHEMIC HEART DESISES
(IHD). The indexes of agregatogramm are studied for patients with IHD. The
educed changes testify to hyperaggregating trombocytopathy. For patients with
the dose loading the increase of functional activity of thrombocytes, that is related to the higher
sensitiveness to the aggregating stimuli, is educed.
Key words: ionizing
radiation, ischemic heart disease, argegatogramme
Вступ. Серед пацієнтів з ішемічною хворобою серця, які проживають на екологічно несприятливих територіях, виявлено збільшення частоти артеріальної гіпертензії [10], атерогенні зсуви ліпідного спектру крові, активація перекісного окислення ліпідів, хвилеподібні зміни активності ферментів вуглеводного обміну і протеолізу [2]. Зареєстровані біохімічні зміни у пацієнтів з ІХС в умовах впливу іонізуючої радіації в низьких дозах є складними по генезу, що природно ускладнює їх однозначну трактовку, випереджаюче збільшення смертності вірогідно зв’язано з ростом кількості оклюзійно – тромботичних ускладнень і ініціацією ключових механізмів прогресування ІХС. Не дивлячись на двадцятирічний після аварійний період проблема впливу іонізуючої радіації в малих дозах на стан системи гемостазу залишилась практично невирішеною, не дивлячись на те, що деякі дані являють собою суттєвий інтерес. Згідно існуючих відомостей в літературі [3, 6] при дослідженнях системи гемостазу у ліквідаторів відзначаються деякі несприятливі тенденції: в 75% ліквідаторів знижений антикоагулянтний потенціал судинної стінки по 3 показникам: антиагляційному, антикоагуляційному і фібринолітичному; у 25% по 2 із них [1, 3, 4]. Також виявлено підвищення частоти спонтанної агрегації тромбоцитів і зниження активності АТ ІІІ. Згідно думки деяких авторів, порушення гомеостатичної регуляції гемостазу є однією з причин росту частоти серцево – судинної патології серед учасників в ліквідації аварії на ЧАЕС, внаслідок підвищення ризику клінічних прояв тромботичної хвороби (ІХС, інфаркт міокарда, тромбози і тромбоемболії) [5]. Напроти, згідно інших досліджень [7, 8] стану системи гемостазу у ліквідаторів та евакуйованих із радіоекологічно несприятливих районів, в яких в після аварійний період діагностовано прогресування ІХС, статистично значимих відхилень у стіні системи гемостазу, порівняно з контрольною групою пацієнтів з ІХС не отримано.
Таким чином, виходячи із великої кількості вельмо противоречних даних різних авторів [6, 9], необхідність детального дослідження та внесення ясності до цього питання не підлягає сумніву. З іншого боку, з’ясування таких механізмів може служити фундаментальним підґрунтям для розробки патогенетично обґрунтованих шляхів терапії цієї патології у ліквідаторів.
Мета:
Дослідити індуковану агрегацію тромбоцитів та визначити значення параметрів
агрегатограми при ішемічній хворобі серця.
Об’єкт дослідження: Проведене обстеження 102 пацієнтів з нестабільною
формою ІХС, а саме з діагнозом прогресуюча стенокардія напруги, які підпадали
під дію іонізуючої радіації в низьких дозах (025-0,75
Гр) та 80 пацієнтів з аналогічним діагнозом, які не підпадали під вплив
радіації. Критерієм постанови діагнозу була зміна функціонального класу
стабільної стенокардії. Усіх хворих було розподілено на 4 вікові групи: 1) 20 – 39 років, 2) 40 – 49 років, 3)50 – 59
років, 4) 60 років і старших.
Контрольну групу
склали 40 здорових чоловіків – донорів у відповідності
до кожної вікової групи хворих пацієнтів.
Методи дослідження: Стан тромбоцитарної ланки
гемостазу оцінювали за допомогою фотометричного метода дослідження
агрегаційних властивостей тромбоцитів при низьких концентраціях індуцера – АДФ
05 10-
Результати дослідження та їх обговорення: В результаті проведених досліджень було встановлено (табл. 1), що агрегатографічні дослідження тромбоцитів при низький концентрації індуцера (АДФ · 10ˉ9) за фізіологічних умов мало деякі відхилення в залежності від віку донорів.
Таблиця.1
Параметри
агрегатограми при АДФ – індукованої агрегації тромбоцитів
у здорових осіб
|
Вік |
Параметри |
||||
|
Контроль (донори) І |
Час агрегації,хв. |
Ступінь агрегації, % |
Швидкість агрегації, %/хв |
Макс. швидкість агрегації, %/хв. |
Кут агрегації, град. |
|
20 – 39 р. |
6,1 ± 0,08 |
58,4 ± 2,1 |
8,1 ± 0,09 |
470,1 ± 28,6 |
8,1 ± 0,2 |
|
40 – 49 р. |
5,9 ± 0,07 |
60,3 ± 3,1 |
8,7 ± 0,08 |
420,2 ± 19,1 |
9,1 ± 0,3 |
|
50 – 59 р. |
5,5 ± 0,05 |
63,4 ± 1,8 |
9,2 ± 0,3 |
400,3 ± 21,3 |
9,7 ± 0,4 |
|
60 і ст. |
5,3 ± 0,06 |
66,7 ± 2,4 |
10,1 ± 0,21 |
390,3 ± 15,4 |
10,1 ± 0,3 |
Так, наприклад, час агрегації з віком знижувався, тоді як ступінь агрегації та ії швидкість зростали. Максимальна швидкість агрегації у здорових донорів виявлялась в першій віковій групі, а кут агрегації у здорових донорів з віком зменшувався. Під час обстеження хворих на ІХС групи порівняння віком 20 – 39 років було встановлено, що час агрегації у них був нижчим за одновіковий контроль на 11,4%, тоді як ступінь агрегації і швидкість її зростала відносно останньої на 10,3% і 12,6% (табл.2).
Таблиця.2
Параметри
агрегатограми при АДФ – індукованої агрегації тромбоцитів
у
хворих на ІХС
|
Вік |
Параметри |
||||
|
Група порівняння ІІ |
Час агрегації,хв. |
Ступінь агрегації, % |
Швидкість агрегації, % / хв |
Макс. швидкість агрегації, % / хв. |
Кут агрегації, град. |
|
20 – 39 р. |
5,4 ±0,05 |
64,4 ±3,1 |
9,1 ±0,09 |
376,1 ±31,3 |
9,1 ±0,07 |
|
40 – 49 р. |
4,7 ± 0,02 |
72,7 ± 3,5 |
10,7 ± 1,0 |
294,6 ± 25,9 |
11,3 ± 1,1 |
|
50 – 59 р. |
3,8 ± 0,06 |
82,7 ± 4,0 |
12,2 ± 1,1 |
261,7 ± 20,3 |
12,9 ± 1,3 |
|
60 і ст. |
3,7 ± 0,07 |
90,4 ± 4,5 |
14,2 ± 1,3 |
247,1 ± 22,2 |
14,2 ± 0,9 |
Примітка: р <
0,05 стосовно контролю в усіх випадках
Максимальна
швидкість агрегації у цих хворих була нижчою відносно одновікового контролю на
20 %, а кут агрегації зростав порівняно з останніми на 12,6%. У 40 – 49 річних хворих на ІХС групи порівняння час агрегації був
нижчим за аналогічні показники одновікових донорів на 19,8%, а ступінь
агрегації і швидкість зростала відповідно на 20,6% та 23,4%. Максимальна
швидкість агрегації у цих хворих була нижча за рівень
контролю на 29,9%, а кут агрегації збільшувався на 23,4%. При обстежені 50 – 59
річних хворих на ІХС групи порівняння час агрегації у них був нижчим за рівень
контролю на 29,9% і при цьому ступінь та швидкість агрегації зростала, відносно
останнього відповідно на 30,4% та 32,4%. Максимальна швидкість агрегації була
нижчою на 34,6%, а кут агрегації зростав на 33,1%. В результаті досліджень проведених у хворих на ІХС групи порівняння віком
60 років і старше було встановлено, що час агрегації був нижчим за рівень
контролю на 29,7%, а ступінь та швидкість агрегації у цих хворих зростала
порівняно з контролем відповідно на 35,6% та 40,6%. Максимальна швидкість
агрегації стосовно до одновікових донорів дорівнювала 63,3%, тоді як кут
агрегації був вищим на 40,2%.
Таким чином, у хворих на ІХС групи порівняння спостерігався однофазний характер агрегатограми, зв’язаний з відсутністю чи слабкою виразністю хвилі дезагрегації. У всіх вікових групах хворих спостерігалось підвищення ступеню агрегації тромбоцитів, яке супроводжувалось підвищенням швидкості агрегації та скорочуванню періоду її досягнення. Вище перераховані зміни у хворих на ІХС групи порівняння сприяють збільшенню кута агрегації і отримані дані можуть бути розцінені як гіперагрегаційна тромбоцитопатія.
При обстеженні хворих на ІХС ліквідаторів віком 20 – 39 років було виявлено, що час агрегації у них був нижчим на 22,6% порівняно з показниками одновікових донорів та на 11,2% відносно показників хворих на ІХС групи порівняння. Такі зміни часу агрегації супроводжувались збільшенням ступеню та швидкості агрегації порівняно з одновіковими донорами відповідно на 22,3% та 25,8%, що в обох випадках було достовірно вищими за значення у хворих групи порівняння (табл.3).
Таблиця.3
Параметри
агрегатограми при АДФ – індукованої агрегації тромбоцитів
у хворих на ІХС
ліквідаторів ЧАЕС
|
Вік |
Параметри |
||||
|
ліквідатори ІІІ |
Час агрегації,хв. |
Ступінь агрегації, % |
Швидкість агрегації, % / хв |
Макс. швидкість агрегації, % / хв. |
Кут агрегації, град. |
|
20 – 39 р. |
4,7 ± 0,04 |
71,4 ± 2,8 |
10,2 ± 0,9 |
329,5 ± 28,8 |
10,2 ± 1,0 |
|
40 – 49 р. |
3,9 ± 0,03 |
83,6 ±3,3 |
11,8 ± 0,8 |
252,9 ± 21,3 |
12,5 ± 1,1 |
|
50 – 59 р. |
3,3 ± 0,02 |
92,9 ± 4,6 |
13,6 ±1,2 |
201,3 ± 19,5 |
14,5 ± 1,3 |
|
60 і ст. |
2,6 ± 0,03 |
105,6 ±5,1 |
16,2 ±1,3 |
174,1 ±16,7 |
16,2 ±0,8 |
Примітка: р < 0,05 стосовно контролю в усіх випадках
Максимальна швидкість агрегації у цій віковій групі хворих на ІХС ліквідаторів була нижчою на 29,9% від контролю, а кут агрегації у даному випадку переважав його на 25,7%. Ці показники були також вищими від аналогічних у хворих групи порівняння. Під час обстеження хворих ліквідаторів віком 40 – 49 років було встановлено, що час агрегації тромбоцитів у них був нижчим за рівень контролю на 32,3%, а ступінь і швидкість агрегації переважала останні відповідно на 38,6% та 36,6%. Слід підкреслити, що виявлені показники у хворих на ІХС ліквідаторів достовірно відрізнялись від аналогічних у хворих на ІХС групи порівняння цього віку. Максимальна швидкість агрегації у ліквідаторів хворих на ІХС цієї вікової групи була нижчою на 39,8%, тоді як кут агрегації переважав останні на 37,8%. При обстеженні хворих на ІХС ліквідаторів віком 50 – 59 років було встановлено, що час агрегації у них по відношенню до показників донорів дорівнював 60,2%, а ступінь та швидкість агрегації перевершувала останні на 46,6% та 47,8%. У даному випадку виявлені відмінності були також достовірно вищими ніж у хворих на ІХС групи порівняння. Встановлено також, що у цій віковій групі хворих на ІХС максимальна швидкість агрегації порівняно з контролем становила 50,3%, тоді як кут агрегації збільшувався на 49,7%.
В результаті проведених обстежень хворих на ІХС ліквідаторів віком 60 років і старших було встановлено, що час агрегації відносно показників одновікових донорів дорівнював 50,1%, а ступінь і швидкість агрегації відносно останніх зростала відповідно на 58,.4% та 60,3%, що водночас достовірно відрізнялось від аналогічних значень у хворих на ІХС групи порівняння. Максимальна швидкість агрегації у цій віковій групі хворих на ІХС ліквідаторів стосовно до одновікового контролю дорівнювала 44,6%, а кут агрегації зростав відносно останніх на 60,3%, що в обох випадках достовірно відрізнялось від аналогічних значень у хворих групи порівняння.
Таким чином, у хворих на ІХС ліквідаторів в усіх вікових групах було встановлено, що агрегатограма також мала однофазний характер, що очевидно обумовлено відсутністю чи слабкою виразністю хвилі дезагрегації. Звертає на себе увагу також і той факт, що в усіх вікових групах хворих на ІХС ліквідаторів спостерігалось підвищення ступеню агрегації тромбоцитів як по відношенню до аналогічних показників в одновікових донорів, так і стосовно хворих на ІХС групи порівняння. Виявлені зміни супроводжувались досить істотним збільшенням швидкості агрегації та скороченням періоду часу її досягнення, як по відношенню до здорових донорів так і показників хворих на ІХС групи порівняння. Найбільшу цікавість являють відмінності між показниками хворих на ІХС ліквідаторів та групи порівняння. Виявлене статистичне значиме збільшення швидкості агрегації з відповідним скороченням часу необхідного для досягнення максимальної швидкості агрегації, що в свою чергу викликає збільшення крутизни агрегатограми та кута агрегації при тенденції до збільшення ступеню агрегації. Отримані відмінності між обома групами пацієнтів свідчать про підвищення функціональної активності тромбоцитів (адгезії і агрегації), яка зв’язана з більш високою чутливістю тромбоцитів до агрегаційних стимулів у хворих на ІХС ліквідаторів.
Висновки
1. В групах хворих на ІХС які не підлягали впливу іонізуючої радіації віком 20-39, 40-49 років агрегатограма мала однофазний характер. Максимальні зміни у групі 60 років і старше (збільшення ступеню агрегації на 35,6%, швидкості агрегації на 40,6%, кута агрегації на 40,2%, р‹0,05) можуть бути розцінені як гіперагрегаційна тромбоцитопатія.
2. У осіб, що зазнали впливу радіації в низьких дозах також виявлялись зміни в перших двох вікових групах, але більш глибокі, що характеризуються посиленням тромбогенного ризику. Виявлене статистично значиме збільшення швидкості агрегації (на 60,3%), кута агрегації (на 60,3%) при тенденції до збільшення ступеню агрегації (на 58,4%, р‹0,05). Максимальне збільшення у групі 60 років і старше. Це свідчить про підвищення функціональної активності тромбоцитів (адгезії і агрегації), яка зв’язана з більш високою чутливістю тромбоцитів до агрегаційних стимулів у цих хворих.
Література
1. Адгезия
тромбоцитов в цельной крови к коллагену: простой и быстрый количественный метод
исследования /В. С. Гуревич, И. А. Михайлова, В. И. Иванов,
Н. И. Казеннова // Клин. лаб.
диагностика. — 1999. — № 4. — С. 39—42.
2. Арутюнов Г. П. Коронарный атеросклероз: Новые данные для нового взгляда на вечную проблему // Сердце. —2006. — № 1. — С. 4—10.
3. Атаханова Л. З., Мазуров А. В., Каценович Э. Р. Адгезивная активность тромбоцитов у больных со стабильной, нестабильной стенокардией и острым инфарктом миокарда // Кардиология. — 1991. — Т. 31, № 2. — С. 48—53.
4. Балуда В. П.
Физиология системы гемостаза / В. П. Балуда, М. В. Балуда,
И.И. Деянов. — М., 1995. — 243 с.
5. Балуда В. П., Балуда М. В., Гольдберг А. П. Претромботическое состояние. Тромбоз и его профилактика. — М.:Зеркало. М, 1999. — 297 с.
6. Баркаган
З. С. Диагностика и контролируемая терапия нарушений гемостаза /
З. С. Баркаган, А. П. Момот. —М.: Ньюдиамед, 2001. —
296 с.
7. Ватутин Н. Т., Кетинг Е. В., Калинкина Н. В., Склянная Е. В. Некоторые вопросы физиологии и патологии тромбоцитарного звена системы гемостаза // Кровообіг і гемостаз. — 2008. — № 3. — С. 41—49.
8. Волков В. И., Заповальная О. Е. Тромбоцитарный гемостаз и атерогенез: патогенетические и терапевтические аспекты // Кровообіг і гемостаз. — 2003. — № 1. — С. 18—25.
9. Пособие по изучению адгезивно - агрегационной активности тромбоцитов: Учебное пособие / А. Л. Берковский, С. А. Васильев. — М., 2002. — 27 с.
10. Иванов В. К., Цыб А. Ф., Иванов С. И., Максютов М. А. и др. Ликвидаторы Чернобыльской катастрофы: радиационно-эпидемиологический анализ медицинских последствий. – М.: Галанис, 2009. – 312 с.
Работа
поступила в редакцию 05.03.2013 года.
Рекомендована к печати на заседании редакционной коллегии
после рецензирования