УДК 616.133-007.271-073.432.1

А. Г. Кириченко

КЛІНІКО-ФУНКЦІОНАЛЬНІ ПОРУШЕННЯ У ЛЮДЕЙ З ОБМЕЖЕННЯМИ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ ВНАСЛІДОК ХРОНІЧНИХ ЦЕРЕБРАЛЬНИХ ІШЕМІЙ

ДУ «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності МОЗ України», м. Дніпропетровськ

Реферат. А. Г. Кириченко. КЛИНИКО-ФУНКЦИОНАЛЬНЫЕ НАРУШЕНИЯ У ЛЮДЕЙ С ОГРАНИЧЕНИЯМИ ЖИЗНЕДЕЯТЕЛЬНОСТИ ВСЛЕДСТВИЕ ХРОНИЧЕСКИХ ЦЕРЕБРАЛЬНЫХ ИШЕМИЙ. Клинико-нейрофизиологическое (ЭЭГ, УЗДГ и ТКДГ церебральных сосудов) и нейровизуализационное (КТ, МРТ) мониторирование 150 больных с ДЭП показало достоверную зависимость наличия эпилептического припадка, его типа и частоты от степени и локализации стенозирования церебральных сосудов, которые не оказывали достоверного значения на личностные и эмоциональные изменения личности.

Ключевые слова: эпилептический синдром, стеноз, окклюзия, личностные особенности, инвалид.

Реферат. А. Г. Кіріченко КЛІНІКО-ФУНКЦІОНАЛЬНІ ПОРУШЕННЯ У ЛЮДЕЙ З ОБМЕЖЕННЯМИ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ ВНАСЛІДОК ХРОНІЧНИХ ЦЕРЕБРАЛЬНИХ ІШЕМІЙ. Клініко-нейрофізіологічне (ЕЕГ, У ДГ і ТКДГ церебральних судин) і нейровізуалізаційне (КТ, МРТ) моніторування 150 хворих з ДЕП показало
достовірну залежність наявності епілептичного припадку, його типу й частоти від ступеню і локалізації стінозування церебральних судин, які не надавали достовірного значення на особистісні й емоційні зміни особистості.

Ключові слова: епілептичний синдром, стеноз, оклюзія, особистісні особливості, інвалід.

Summary. A. G. Kyrychenko. CLINICAL AND FUNCTIONAL DISORDER AMONG PEOPLE WITH DISABILITIES DUE TO CHRONIC CEREBRAL ISCHEMIA. Clinical and neurophysiological (EEG and Doppler - cerebral vessels) and neuroimaging (CT, MRI) monitoring 150 patients with cronic cerebral ischemia showed a significant dependence of the presence of seizures, the type and frequency of the degree and location of stenosis of cerebral vessels that do not have a valid value on personal emotional and personality changes.

Key words: epileptic syndrome, stenosis, оocclusion, personal peculiarities, disabled person.

Вступ. Ішемічні ураження головного мозку або церебральна ішемія (циркуляторна гіпоксія мозку) складають понад 70 % усіх цереброваскулярних захворювань, характеризуються великою поширеністю, високим відсотком летальності (35,2 %), великою питомою вагою рецидивів та інвалідизації, а також тенденцією до виникнення даної патології у осіб молодого віку [1, 2, 3]. Частою причиною розвитку мозкових ішемій є патологія магістральних артерій голови, особливо ураження екстракраніального відділу внутрішніх сонних і хребцевих артерій (оклюзії, стенози), що проявляється клініко-функціональними і структурними змінами головного мозку різного ступеня вираженості [4,5].

В даний час недостатньо вивченими є різноманітні клініко-функціональні та нейропсихологічні аспекти церебральних ішемій, що зумовило актуальність вивчення даної патології [7].

Метою дослідження було вивчення впливу ступеня вираженості атеросклеротичного ураження екстракраніальних відділів магістральних артерій голови на функціональний стан мозку у хворих з церебральною ішемією в залежності від наявності епілептичного нападу і функціональних особливостей особистості.

Матеріали і методи дослідження. Обстежено 150 осіб з обмеженнями життєдіяльності з хронічною ішемією мозку за МКХ–Х або дисциркуляторною енцефалопатією (ДЕП II) віком від 45 до 60 років, яким вперше була встановлена II (67) та III (83) група інвалідності. З них 89 було чоловіків і 61 – жінка. Діагноз ДЕП II встановлювався на підставі клініко-неврологічного та структурного дослідження. Нейромоніторування структурних змін головного мозку проведено за допомогою КТ- і МР-томографії. Порушення біоелектричної активності головного мозку оцінювали методом ЕЕГ з використанням топографічного картування біопотенціалів за даними програмно - комп'ютерного аналізу. Ступінь патологічного пошкодження магістральних артерій голови оцінювали за допомогою ультразвукової доплерографії екстра-(дуплексне сканування) та інтракраніальних артерій (оцінювалися швидкісні характеристики кровотоку, діаметр артерій, параметри цереброваскулярної реактивності та ангіографічних досліджень. Для оцінки особливостей особистості і актуального психічного стану використовували методику багатобічного дослідження особистості (Mini-Mult) - адаптований і рестандартізірованний варіант Міннесотського багатостороннього особистісного опитувальника (MMPI). Оцінку рівня особистісної та реактивної тривожності проводили за допомогою тесту Спілбергера і тесту Бека для оцінки рівня депресії [6].

Результати і обговорення. Вивчення катамнезу групи досліджуваних виявило, що у більшості впродовж декількох років відзначалися головні болі, запаморочення, шум у голові чи у вухах, зниження пам'яті. Об'єктивно були виявлені наступні осередкові неврологічні симптоми: пірамідна недостатність – 46 %, геміпарез або монопарез – 54 %, координаторні розлади – 23 %, мовні розлади – 34 %, ураження черепних нервів – 38 %. Пароксизмальні стани епілептичного кола були представлені нападами фокальних судом кортикального типу у вигляді клонічних посмикувань або порушення чутливості в кінцівках у 76 % випадків (з них 53 % – рухові, 12 % – сенсорні, 4,5 % – зорові і змішані – 6,5 % ), генералізованих тоніко-клонічних судом у 24 % випадків (з них 17 % реєструвалися в денний час доби і 6 % – під час нічного сну). Припадки були поодинокими (21 хворих), рідкими (45 осіб), частими (41 хворий) і повторними серійними (43 осіб).

За даними ультразвукової доплерографії була достовірно знижена систолічна лінійна швидкість кровотоку в загальних сонних артеріях, в сифонах внутрішніх сонних артерій, в средньомозковій, в задньомозковій і хребцевих артеріях. Найбільш виражене зниження на 21% і більше лінійної швидкості кровотоку зазначалося в екстракраніальних постстенотичних ділянках судин. У каротидному басейні стенозуючи процеси виявлені у 103 хворих, оклюзуючи ураження судин – у 12 хворих. Ізольоване стенозуюче ураження вертебрального басейну було виявлено у 24 пацієнтів, ізольоване оклюзуюче ураження хребцевих артерій відзначено у 11 осіб.

При нейровізуалізації у 53 хворих відзначалися ознаки атрофії кори головного мозку; у 32 – ознаки розширення шлуночкової системи (внутрішня гідроцефалія), у 27 – ознаки розширення субарахноїдального простору (зовнішня гідроцефалія), у 31 людини виявлене дифузне ураження білої речовини мозку в перивентрикулярній зоні у вигляді лейкоареозу і у 7 – в зоні зорової променистості.

Використаний метод амплітудного ЕЕГ-картування, дозволив, на карті розподілу потенціалів на послідовних часових зрізах, встановити фокальні зміни динамічних проявів і поширення епілептиформного розряду. Електроенцефалографічний патерн (картина) відповідала клінічним проявам: на тлі дезорганізації основних ритмів з'являлися епізодично повільні хвилі або епілептиформні розряди вогнищевого або дифузного характеру.

У групі хворих з фокальними руховими епілептичними нападами (82 особи) відзначалися фокальні моторні напади без «маршу» у 34 хворих; фокальні моторні з «маршем» – у 25 хворих; із моторно версівними проявами – у 11 хворих і з моторно-фонаторними у 5 хворих.

На ЕЕГ під час нападу відзначалися білатерально – синхроні розряди комплексів спайк-хвиля або гострих хвиль і спайки з максимумом виваженості в лобових або центральних відведеннях з переважанням на стороні вогнища або контрлатерально. У 18 хворих з сенсорними фокальними нападами на ЕЕГ під час нападу відзначалися розряди комплексів спайк-хвиля або гострих хвиль і спайки з максимумом виваженості в центральних або тім'яних відведеннях контрлатерально сенсорним симптомам, які клінічно проявлялися раптової втратою чутливості або парестезіями з тривалістю від декількох секунд до декілька хвилин. У 7 хворих раптово виникали напади порушення зору у вигляді геміанопсії або коркової сліпоти, які тривали протягом декілька секунд або хвилин. ЕЕГ під час нападу характеризувалася розрядами комплексів спайк-хвиля або гострих хвиль і спайки з виваженістю в потиличних, задньоскроньових або задньотім'яних відведеннях. У 9 хворих зі змішаними сенсорно-моторними фокальними нападами на ЕЕГ під час нападу реєструвалися розряди епілептичної активності в центральнолобних і тім'яних відведеннях.

Аналіз отриманих результатів показав, що у хворих зі стенозом до 50 % епілептичні напади були поодинокими і фокальними (29,29 % хворих); зі стенозом 50–80 % – частими фокальними (38,85 % пацієнтів); 80–90% – частими і серійними фокальними (10,07 % хворих), із вторинною генералізацією (8,4 %) і з оклюзією – частими фокальними та генералізованими (13,37 % пацієнтів).

При дослідженні психологічних характеристик виявлено високі рівні тривожних проявів і депресії (достовірно вищі у жінок). Усереднений профіль особистості (ММІЛ) розташовувався у межах психічної норми (50–70 Т-балів), за винятком першої шкали, яка є провідним піком і кілька перевищувала (недостовірно) верхню межу норми. Код профілю особистості – 1, 2 і 8. Цей код відображає соматизацію тривоги через інтрапсихічну переробку проявів, пов'язаних з тривогою. Підвищення по лівим шкалами профілю відображає наявність тривожно-депресивних тенденцій, що відповідає результатам тестування, отриманого при використанні тестів Спілбергера та Бека.

Спостерігалася тенденція до достовірності відмінностей профілів особистості чоловіків і жінок за шкалами 4 і 5, за якими вищі значення спостерігалися у жінок, що відображає більше відображення емоційного напруження в поведінці у жінок порівняно з такими у чоловіків. Клінічна оцінка емоційно-вольових розладів виявила високу тривожність і знижений фон настрою, що підтверджується тестової оцінкою. Висока реактивна і особистісна тривожність, що поєднується з високою депресією, виявлено у 69 % з поодинокими генералізованими нападами і у 43 % з частими фокальними нападами із вторинною генералізацією.

Таким чином, результати дослідження психологічних характеристик показали, що тривожні і депресивні прояви займають досить важливе місце в клінічній картині захворювання і можуть відображати як реактивні, так і преморбідні особливості особистості. Достовірний зв'язок ступеня прояву функціонально-емоційних порушень з частотою епілептичних нападів на було виявлено.

Висновки

1. Проведений аналіз отриманих даних показав, що оклюзійно стенозуючи ураження екстракраніальних відділів проявляються розладами мозкового кровообігу ішемічного характеру і можуть призводити до розвитку епілептичного синдрому.

2. Моніторування клініки епілептичних нападів, біоелектричної активності мозку та оцінка стану екстракраніальних відділів судин головного мозку з використанням доплерографічного дослідження свідчить про достовірну залежність наявності, типу, частоти епілептичних нападів від ступеня і локалізації стенозу магістральних артерій голови.

3. Є певні відмінності нейровізуалізаційних та клініко-структурних показників у хворих з церебральними ішеміями в залежності від ступеня виваженості і локалізації оклюзійно-стенозуючого ураження магістральних артерій голови.

4. Для визначення обсягу та ефективності тактики лікування і реабілітації важливо враховувати показники особистісного і психологічного обстеження.

Література

1. Зозуля И. С. Оценка ограничения жизнедеятельности больных трудоспособного возраста, перенесших мозговой инсульт/ И. С. Зозуля, А. В. Русина // Український медичний часопис. – 2005. – № 6. – C. 82–86.

2. Іпатов А. В. Причини та фактори, які зумовлюють первинну інвалідність серед осіб молодого віку / А. В. Іпатов, О. В. Сергієні, В. В. Марунич та ін. // Україна. Здоров'я нації. – 2009. – № 4. – C. 13–16.

3. Корнацький В. М. Хвороби системи кровообігу і психічне здоров'я /
В. М. Корнацький, В. І. Клименко – К., 2009. – 176 с.

4. Красилова Е. В. Анализ клинико-психологических особенностей и трудностей адаптации инвалидов, перенесших острое нарушение мозгового кровообращения /
Е. В. Красилова, М. Г. Дашина, О. Н. Морозова // Медико-социальная экспертиза и реабилитация. – 2009. – № 3. – C. 3–5.

5. Пузин С. Н. Совершенствование индивидуальной программы реабилитации инвалидов на основе факторов личностной ориентации / С. Н. Пузин, Х. В. Иксанов,
Э. И. Аухадеев // Неврологический вестник. Журнал им. В. М. Бехтерева. – 2009. – Т.41. – № 2. – C. 69–72.

6. Капрара Дж. Психология личности / Капрара Дж., Сервон Д. – Питер, 2003. – 640с.

7. Paraskevas K. I., Liapis C. D., Hamilton G., Mikhailidis D.P. Can statins reduce perioperative morbidity and mortality in patiens undergoing non-cardiac vascular surgery/ Eur J. Vasc. Endovasc. Surg. – 2006; – 286 с..

Работа поступила в редакцию 05.10.2012 года.

Рекомендована к печати на заседании редакционной коллегии после рецензирования